ПРОБЛЕМИ ТРАВМАТИЗМУ В ЖІНОЧОМУ ГАНДБОЛІ

Анотація

Розглянуто характер найбільш розповсюджених травм в українському жіночому гандболі. Узагальнені засоби реабілітації після різних видів травм та показаний відсоток повернення спортсменок після різних видів травм. У досліджені прийняло участь 122 гандболістки, які виступають в командах української Суперліги. В ході дослідження застосовувались анкетування, опитування та бесіди з гравцями, лікарями та тренерами провідних гандбольних клубів. Встановлено, що найбільша кількість травм припадає на пошкодження верхніх та нижніх кінцівок (38 % та 26 % відповідно). Розподіл випадків травматизму гравців різного ігрового амплуа наступний: у воротарів (24 %), лінійних (26 %) та крайніх (20 %) гравців, розігруючих та напівсередніх 14 % та 16 % відповідно. В ході дослідження встановлено, що 63,2 % спортсменок використовує консервативний методом лікування, а 36,8 % гандболісток застосовують оперативний метод лікування. Встановлено, що найбільший відсоток неповернення гандболісток до активної змагальної діяльності після надривів та розривів зв'язок становить — кожна третя спортсменка, після видалення менісків – кожна четверта, після струсів мозку не повернулася кожна п’ята гандболістка. Травматизм в спорті залишається однією з головних проблем його існування.